Ви знаходитесь тут:
Головна
Сторінка психолога та соціального педагога

ДО УВАГИ УЧНІВ ШКОЛИ ТА ЇХНІХ БАТЬКІВ!

Для вирішення питань, що стосуються збереження життя та здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини Ви можете звернутися до:
– директора школи Дейнеки Анатолія Миколайовича;
– заступника директора з навчальної роботи Балагури Тетяни Олександрівни;
– заступника директора з виховної роботи Коропець Олесі Віталіївни;
– практичного психолога Пугач Марини Валеріївни.

У разі потреби, першочергово звертайтеся до класних керівників, які закріплені за кожним учнівським колективом закладу освіти.

Будемо раді надати корисні поради та рекомендації з урахуванням Вашої особистої позиції на користь дитини!

У разі, якщо з певних причин, ви не маєте змоги звернутись до закладу освіти пропонуємо вам телефони «гарячих» ліній.

ТЕЛЕФОНИ «ГАРЯЧИХ» ЛІНІЙ

ОПИТУВАННЯ ТА КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ З ТЕМИ "БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ"

https://docs.google.com/forms/d/1qohheRRuynk0IvpCW76rMnHhOSktTFu1PMcuN8zpxTQ/edit

ШКОДА ПАЛІННЯ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ

Проблема куріння серед підлітків поширюється зі швидкістю епідемії, не зустрічаючи перепон з боку держави і суспільства. Куріння, на думку підлітків, це шкідлива звичка, яка не несе сильної загрози.Підлітки знаходять масу причин, щоб почати курити:

наслідування старшим товаришам, своїм «авторитетам», батькам;
тиск з боку однолітків;
відчуття новизни, інтересу;
бажання «виділитися» і здаватися дорослішими;
вплив фільмів та реклами;
доступність і відносна дешевизна сигарет.

Підліткам в силу своєї незрілості важко оцінити, чим небезпечне куріння. Що живуть сьогоднішнім днем, підлітки насилу уявляють собі, що в якості наслідків куріння через 10-15 років виникають хронічні захворювання і недуги.

ВПЛИВ КУРІННЯ НА ОРГАНІЗМ ПІДЛІТКА

Куріння провокує виникнення раку легенів та інших захворювання дихальної системи.
Куріння виснажує нервові клітини: підлітки стають неуважними, неуважними, повільніше міркують і швидко стомлюються.
Куріння викликає патологію зорової кори, змінюючи відчуття кольору і зорово сприйняття в цілому, що може негативно вплинути на гостроту зору. Крім того, останнім часом окулісти ввели нове поняття – тютюнова амбліопія – яка виникає як наслідок інтоксикації при курінні.
Куріння серед підлітків часто несприятливо впливає на діяльність щитовидної залози, витягав за собою порушення сну, загального стану здоров'я.
Куріння передчасно зношує серцевий м'яз: за даними досліджень, ризик інсультів значно збільшується, якщо курити людина почала в підлітковому віці.

ПРОФІЛАКТИКА КУРІННЯ У ПІДЛІТКІВ

Шкода куріння для підлітка очевидний, але сумно те, що, навіть знаючи про наслідки, школярі продовжують курити. Щоб ефективно боротися з цією проблемою, потрібно педагогам і батькам об'єднати методи і прийоми, спрямовані на те, як відучити підлітка від куріння.

Інформувати підлітків про куріння слід, застосовуючи диференційований підхід: доза інформації повинна відповідати зрілості сприйняття школярів.
Розглядати паління з позиції негативного впливу, пропонуючи альтернативне поведінку: що людина набуває за відсутності куріння.
Використовувати нестандартні методи впливу і пред'явлення інформації: фільми, наочні засоби.
Намагатися зацікавити підлітка, захопити його хобі, а ще краще заняттями спортом.

Ніяка профілактика не матиме результату, якщо батьки і найближчим оточення не будуть демонструвати позитивний приклад.

ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ШКОДИТЬ ЗДОРОВ'Ю

Діти – майбутнє нації, тому їх здоров’я повинно стати чи не найголовнішим об’єктом піклування як суспільства, так і держави. Разом з тим все більшої масштабності набирає одна з головних проблем сьогодення – споживання дітьми, підлітками та молоддю спиртних напоїв. Адже алкоголь особливо активно впливає на організм, що не сформувався, поступово руйнуючи його.Проведення вільного часу переважно з друзями характерно для підлітків. Але якщо підліткова група не об’єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає «порожнє» проведення часу нудьгуючих неповнолітніх, що стає сприятливим ґрунтом для розпиття спиртних напоїв. Цей процес має вже певний психологічний зміст, символізує (в розумінні підлітків) самостійність і дорослий стан, іноді перше знайомство підлітки оцінюють дуже високо – як «новий стиль життя» або щасливу знахідку. З часом коло можливих приводів, що виправдовують вживання алкоголю, розширюється.Механізм дії алкоголю простий. Основою всіх алкогольних напоїв є винний спирт (етанол), який викликає сп’яніння. Алкоголь потрапляє зі шлунка в кров через 2 хв. після вживання, всмоктується і через 1-1,5 год. його концентрація в крові максимальна. Із крові він надходить до клітин всіх внутрішніх органів. У першу чергу страждають клітини великих півкуль головного мозку, уповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. У корі головного мозку етанол пригнічує центри, що відповідають за вияв почуттів. Людина втрачає здатність керувати собою, не контролює свої дії і робить необдумані вчинки, які нерідко закінчуються трагічно. Одночасно порушується робота судин головного мозку: відбувається їх розширення, збільшення проникності, що може викликати крововилив у тканину мозку.Кількаразове або часте вживання алкоголю робить вплив, що буквально спустошує психіку підлітка. Підліток, що називається, «тупішає» інтелектуально і емоційно. Вживання алкогольних напоїв особливо небезпечно в дитячому та підлітковому віці, коли не завершилося формування організму. У цей період у печінці відсутній спеціальний фермент, який розщеплює етиловий спирт, тому в підлітковому віці руйнівний вплив алкоголю на печінку відбувається в значно коротший термін, ніж у дорослих.Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовими, епізодичними чи систематичними. Токсична дія алкоголю на організм підлітка у кілька разів сильніша, ніж на організм дорослого. Навіть однократні вжитки спиртного можуть мати самі серйозні наслідки. При концентрації алкоголю в крові 0,5-0,6% /це відповідно 0,5 л горілки/ у підлітка може наступити смерть. При кожному гострому сп’янінні гине певна кількість клітин, порушується обмін речовин. Інтенсивність руйнування клітин і порушення функцій органів залежить від кількості випитого, стану внутрішніх органів, спадковості, віку і статі. У більшості випадків при гострому сп’янінні раптова смерть спричинена розладом коронарного кровообігу, зупинкою серця, травмою, нещасним випадком. Зловживання алкоголем стимулює розростання сполучної тканини у внутрішніх органах, призводить до атеросклерозу судин, внаслідок чого порушується живлення тих чи інших органів і систем, що спричиняє передчасну старість.Алкоголь – це легкий наркотик з важкими наслідками. Як і всі наркотичні речовини, він викликає залежність. Систематичне вживання спиртного веде до підвищення стійкості до спирту. Щоб викликати сп’яніння, потрібно збільшувати дозу. Поступово функціональні розлади переходять в органічні. Розвиваються такі тяжкі недуги як гастрит, гепатит, цироз печінки, панкреатит, хронічні захворювання легень, алкогольні психози тощо. Розвивається алкоголізм – важка хронічна хвороба, яка прогресує на основі регулярного і тривалого вжитку алкоголю і характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеня його перенесення і супроводжується глибокими необоротними змінами психоемоційної сфери, деградацією особистості. Алкогольна залежність настає не тільки при регулярному вживанні міцних спиртних «напоїв». Систематичне вживання слабоалкогольних напоїв, пива може викликати алкоголізм так само як вино, горілка, коньяк («пивний алкоголізм»). Хвороба формується поступово, непомітно для оточуючих і самого майбутнього алкоголіка. Для такого хворого сп’яніння є найкращим психічним станом. Цей потяг не піддається розумним доказам припинити пити, він спрямовує всю енергію, засоби і думки на добування спиртного, незважаючи на реальну обстановку.Алкоголізм потребує дуже складного і тривалого лікування, а результати такого лікування часто є невтішними. При декомпенсації захисних можливостей організму розвивається кома, яка може привести до летального кінця. При одужанні такого хворого повної реабілітації всіх органів та систем не відбувається. Через певні особливості підліткового організму алкогольна залежність, хронічний алкоголізм розвиваються у підлітків значно швидше, ніж у дорослих.Враховуючи наведені вище факти, які свідчать про виражений токсичний вплив алкоголю на організм, в тому числі слабоалкогольних напоїв, тяжкі соціальні, медичні, психологічні наслідки алкоголізації, швидке формування алкоголізму у дітей, підлітків, молоді, вважається неприпустимим свідоме, спрямоване залучення цього контингенту до споживання алкоголю.Неодноразово доведено, що найкраща профілактика алкоголізму серед підлітків – це приклад батьків, їх увага до проблем дітей. Варто з раннього віку подбати про те, щоб у дитини було корисне захоплення, записати його на гурток, у художню або музичну школу, спортивну секцію. У цьому випадку ризик, що підліток зв’яжеться з поганою компанією і буде пити від нудьги, значно менший. Підштовхнути підлітка до вживання алкоголю може як бездоглядність, атмосфера вседозволеності, так і гіперопіка, надмірна суворість, «закручування гайок». Тому, у процесі виховання дитини, починаючи з підліткового віку, дуже важливо дотримуватися «золотої середини». Тож, хто, як не батьки, у першу чергу повинні попередити вживання алкоголю дітьми, а не сприяти їм у цьому, мовляв: «з моєю дитиною такого не станеться...»Здоров’я, перш за все, – спосіб життя людини. Давно доведено – все, що робить людина, відбивається на стані її здоров’я. Добре здоров’я містить у собі досягнення мети у житті людини, її інтереси і корисні звички. Це почуття сповнене любові до самого себе.

«СНІД – загроза людства»

За всю історію людства спостерігалося безліч найрізноманітніших вкрай негативних явищ. Якщо виключити згубні природні катастрофи, а так само нескінченну низку жорстоких кровопролить, які мільйонами забирали людські життя, то найпершим лихом є епідемії смертельних для людини хвороб. Одна зостанніх епідемій нашої сучасності була прозвана чумою 20-го століття – синдром набутого імунного дефіциту – СНІД. Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки, ми змушені, на превеликий жаль, констатувати, що боротьба з нею ще далеко не закінчена. Факти вперто свідчать, що навітьчисленні міжнародні та урядові програми по боротьбі з пандемією ВІЛ-інфекції та СНІДу не дозволяють нам ще залишити цю епідемію в минулому.

Синдром набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США у 1983 році. Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також як день пам’яті жертв цього захворювання.Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть проста нежить може призвести до смерті людини. Викликає занепокоєння той факт, що в Україні стрімко поширюється ВІЛ-інфекція саме серед молоді. Більшість ВІЛ- інфікованих - 20-30-річні, при цьому постійно реєструються особи підліткового віку.

Найчастіше – у понад 70% випадків – ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Вірусом імунодефіциту можна заразитись через кров, тому дуже важливо, щоб для ін’єкцій використовувались лише одноразові стерильні шприци і голки, а інструменти для пірсингу, татуювань, манікюру тощо – стерилізувались. ВІЛ не передається: через обійми або поцілунок (проте ВІЛ може передатися, якщо в слині є домішки крові, а у партнерів є відкрита рана в ротовій порожнині); через рукостискання; через кашель та чхання; при проживанні в одній квартирі; використанні спільної ванни або туалету, спільного посуду для їжі; через укуси комах; при використанні спільного телефону; через піт або сльози, якщо в них немає домішок крові.

ВІЛ також передається від матері до дитини під час вагітності, пологів та грудного вигодовування.

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди, які живуть з вірусом імунодефіциту людини, можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Завдяки успішним державним закупівлям через міжнародні організації, Україна повністю забезпечує лікування усіх хворих на ВІЛ антиретровірусною терапією (АРТ). Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

«Толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих людей»

Кількість ВІЛ-інфікованих у світі обчислюється десятками мільйонів. В Україні, лише за офіційними даними, число ВІЛ-позитивних людей давно перевищило сто тисяч, а за оцінками експертів реальна цифра у 3-4 рази більша. Та ставлення до цих людей у суспільстві далеке від толерантного. Багато хто боїться спілкуватися з хворими на СНІД. А на побутовому рівні нерідко можна почути не лише про страх, але й про почуття огиди і навіть ненависті до них. Згідно з соціологічними опитуваннями, 35% українців вважають, що хворі на СНІД мають бути ізольованими від суспільства. І вже відомі випадки, коли людину засуджували до позбавлення волі за те, що вона не інформувала медпрацівників про свій ВІЛ-позитивний статус, хоча жодним законом це і не вимагається. Близько 70-ти відсотків опитаних не погодилися б купувати продукти у ВІЛ-позитивного продавця, а 55 відсотків вважає, що ВІЛ-інфікована вчителька не має права працювати в школі. Отже, можна зробити висновок, що наше суспільство поки що не готове прийняти своїх ВІЛ-позитивних членів на рівних. А не говорить про своє захворювання інфікована людина насамперед тому, що боїться, що ставлення до неї після цього зміниться на гірше. І побоювання ці не безпідставні. Адже, люди-носії ВІЛ стають ізгоями.

Пам’ятайте, що ВІЛ або СНІД – не привід для дискримінації. Люди, що живуть з ВІЛ/ СНІД також відчувають емоції і почуття. Вони відчувають себе ізольованими, не отримуючи підтримку, у якій є потреба. Саме толерантне ставлення кожного з нас може змінити думку суспільства на цю проблему. Людина, незалежно від її ВІЛ-статусу, це насамперед – людина. Лише взаєморозуміння і людяність завжди були тією основою, яка рятувала від будь-якої біди.

Тренінги на розвиток комунікацій

Уміти прощати... Що означають ці слова, кожен переконався на власному досвіді. Як буває сумно, коли хтось тебе образив. Чи замислювався ти коли-небудь над питанням: що відчуває скривджена людина?
Практична вправа
Робота з піктограмами або показ учнями стану людини за допомогою міміки.
Що ти відчуваєш, коли тебе хтось образив?
А якщо ти винен у сварці з іншими, чи вмієш ти визнати свою провину? Коли і як ти це робиш?
Чи вмієш ти вибачатися перед іншими? Як ти зазвичай це робиш?
Як змінюється настрій іншої людини, коли хтось вибачився перед нею?
Як треба сприймати чиєсь вибачення? Що можна відповісти?
Практична вправа
Робота з піктограмами або розігрування сценки, в якій дійові особи мімікою показують зміну в настроях людини. (Можна запропонувати дітям показати вирази обличчя людини, яка сама не вибачає іншим або яку не вибачила інша людина.)
Це завдання діти можуть виконати у вигляді двох контрастних малюнків.
Треніг «Як краще заспокоїти скривджену людину» (діти пропонують і показують свої варіанти). Бесіда з учнями
Що легше: вибачитися перед кимсь або одержувати вибачення? Чому? Що з цього ти вже вмієш робити, а чого тобі ще треба навчитись?
Робота над прислів'ями
Чому, коли і про що, кому так говорять:
Сказане не повернеться.
Рис розсипав - ще збереш, сказав слово - не вернеш.
Одне погане слово скажеш - почуєш десять.
Образи - це докази тих, хто неправий.
Лагідне слово - ключ до серця.
Від ласкавих слів утихає гнів.
Підсумок заняття
Що ж треба робити для того, щоб навчитися вибачати інших? Для чого це потрібно будь-якій людині? Від чого це допоможе кожному застерегти себе в житті?
Розучування дитячих мирилок

БЕСІДА ДЛЯ УЧНІВ (з елементами драматизації)

Мета: формування навичок діалогового спілкування.
Чи доводилось тобі брати участь у суперечках з кимсь? (Так, ні.) З ким саме?
Як ти поводився під час суперечки? А інша людина?
Хто виграв цей спір? Чому?
За ким, на твою думку, завжди виграш у суперечці? Чому?
Варіанти для вибору: за ввічливою, доброю, спокійною, витриманою людиною чи злою, неввічливою, грубою до людей.
Намалюй сценку «Суперечка» між двома особами: одна - увічлива, інша - ні. Спробуй розіграти цю сценку.
Чи доводилось тобі перемагати в суперечці? (Так, ні.)
Як, за рахунок чого тобі вдалося це зробити? Що саме допомогло тобі?
За результатами проведеної дослідницької роботи найпродуктивнішими для успішного спілкування педагога з учнями були визначені такі види позаурочної діяльності: благодійна, природоохоронна, участь у колективних творчих справах, клубна форма організації позаурочної роботи з етичного виховання (клубні заняття для дітей з батьками).
Найбільшу зацікавленість у молодших школярів викликали вправи-тренінги «Людина поруч» та «Конверт дружніх спілкувань» (за Н. Щурковою).
Так, вправа «Людина поруч» побудована у проективній техніці «недописаний діалог». Її метою було виявити вміння учнів прислухатись до іншої людини, вдивлятись у неї, розуміти її, відгукуватись на її проблеми, надавати звичним, повсякденним ситуаціям гуманістичного забарвлення.
ХІД ВПРАВИ
Учням пропонуються репліки, записані на картках, наприклад: «Я погано себе почуваю, голова болить» (перший варіант - це слова однокласника; другий варіант - це слова вчителя). Учасники тренінгу можуть запропонувати різні відповіді (в усній формі або у формі гри-драматизації).
Дуже важливо, щоб у ході тренінгу діти мали можливість після кожної вправи провести короткий обмін думками, проділитися своїми почуттями, здійснити зворотний зв'язок. Після закінчення роботи учні дякують один одному за доброзичливість, відвертість, увагу. Не існує правильних чи неправильних відповідей, кожна дитина, як неповторна індивідуальність, має право на свою точку зору, право бути вислуханою.

«КОНВЕРТ ДРУЖНІХ СПІЛКУВАНЬ» АБО «КОНВЕРТ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ»

Мета: дружнє запрошення до обговорення життєвих проблем, поведінкових або тих, що пов'язані з міжособистісними відносинами.
ХІД ПРОВЕДЕННЯ
Учитель заздалегідь готує конверт із картками, які вміщують недописані фрази або запитання, що відображають яку-небудь ситуацію: «Якщо в мене поганий настрій, я...»; «Якщо в мене поганий настрій, а до мене завітав товариш...»; «Коли мені буває дуже сумно, я, як правило...»; «Коли ти буваєш злий на когось, то...»; «Коли ти відчував себе найщасливішою людиною?» (або «Я щасливий, коли...», і навпаки, «Я нещасливий, якщо...»).
З метою узагальнення знань учнями словничка ввічливих слів, формування вміння користуватись ними у спілкуванні з оточуючими під час розігрування ігор-драматизацій чи запропонувати дітям заповнити опитувальний тест (анкету):
Назви, перерахуй усі слова вітання, які ти знаєш.
Назви всі слова прощання, які ти знаєш.
Назви всі слова вибачення, які ти знаєш.
Назви всі слова прохання, які ти знаєш.
Які слова побажання ти знаєш? Перерахуй їх.
Якими словами можна висловити співчуття людині, яку спіткало горе? Які ти знаєш слова співчуття, утіхи? Назви їх.
Учні розподіляються на групи за симпатією. Їм пропонується розіграти одну-дві ситуації з життя, використовуючи будь-яку групу слів увічливості.
Так, якщо першокласники до кожної групи чарівних слів добирали на початку експерименту лише по одному прикладу, то наприкінці роботи ця кількість збільшилася до трьох, а у третьому класі вона зросла до п'яти-шести і більше слів (слова втіхи, вітання, прощання, вибачення, подяки, прохання, заспокоєння інших). Дітям не бракує слів утіхи, співчуття, вони в реальній ситуації, де треба було підтримати свого товариша, не обмежувались лише висловленням співчуття («не сумуй, не плач, не ображайся, не засумуйся»), а називали ображеного ласкавими формами звертання («дорогий», «лапочка» тощо), готові були підняти настрій, розповідаючи йому веселу історію, гумореску, відволікали увагу на щось смішне, обіцяли захистити та поговорити з тим, хто образив товариша, тощо.

ГРА «ТИ - МЕНІ, Я - ТОБІ». Діагностична методика для виявлення позитивних якостей у дітей

Мета: виявити позитивні якості в дітей за відгуками товаришів.
Діти стають у дві шеренги, одна навпроти іншої. Учитель - рівноправний учасник гри. Діти по черзі кидають м'яч тим, хто стоїть у протилежній шерензі. Гравець повинен його спіймати та сказати, яку рису характеру він узяв би в того, хто йому кинув м'яча. Потім кидає м'яч будь-якому учаснику з протилежної шеренги і той теж має сказати, яку рису він узяв би в нього. Так продовжується доти, доки діти не почнуть повторюватися.
Учитель уважно слухає оцінки дітей, може непомітно їх записувати. Якщо гру продовжити у швидкому темпі, можна одержати досить влучні характеристики.
Учитель може зробити принаймні два висновки зі спостережень:
1) які риси, ще їм невідомі, називають діти у своїх товаришів;
2) хто і кому передає м'яча, чи випадково це, що за цим може ховатися.

МЕТОДИКА «ЧАРІВНИЙ СТІЛЕЦЬ» (ВАРІАНТ «ЧАРІВНИЙ ПРОМІНЬ»)

Мета: розвивати у школярів інтерес до іншої людини; сприяти формуванню гідності як риси особистості.
Форма: групова діяльність, яка поєднує ціннісно-орієнтаційну та ігрову складові.
На «чарівний стілець» запрошується один із учасників гри, як тільки він сідає, «висвітлюються» і стають явними всі його достоїнства. Дається установка: називати виключно позитивні сторони дитини, не вказуючи негативних. Учні наче вперше дивляться один за одного. Треба проводити гру доти, доки кожна дитина не пройде момент піднесення.
Від учителя, його поведінки, тону, який він задасть розмові, залежить успіх цієї групової справи, бажання кожного сказати іншому щось приємне. Не слід боятись тиші, пауз, коли діти намагаються знайти якісь достоїнства того, хто сидить на стільці. Учитель може розпочати розмову, задати її зміст. Він обов'язково фіксує (у пам'яті чи письмово) тих дітей, які ще не встигли побути під «чарівним променем», щоб не обминути жодного.
Завдяки цій методиці діти вчаться пильніше вдивлятись один в одного, бачити та відчувати поруч із собою іншу людину.
При аналізі стилю спілкування вчителя з учнями ми користувалися схемою, розробленою О. Леонтьєвим.
Аналіз отриманих результатів дозволив умовно розподілити всіх педагогів, залучених до експерименту, на п'ять груп залежно від приналежності до головних стилів спілкування (за В. Кан-Каліком): спілкування на підставі захоплення спільною творчою діяльністю (до 20 %), стиль педагогічного спілкування, що ґрунтується на дружньому ставленні (до 40 %), стилі, притаманні часто-густо молодим учителям, - спілкування-дистанція, спілкування-залякування, загравання (40 %), з елементами авторитаризму, лібералізму. Учителі, що сповідують останні три стилі, потребують застосування корекційних методик зміни стилю спілкування з дітьми, усунення прогалин у моральному вихованні учнів, зміни негативного ставлення до учнів на дружні стосунки взаємодопомоги, довіри.
Автор: В. Киричок Джерело: http://osvita.ua/school/method/psychology/1282/

Адаптація учнів 5 класу до основної школи

Учні 5-х класів – це діти молодшого підліткового віку. В цей час відбувається інтенсивне формування особистості, розпочинається перехід від дитинства до юності у фізичному, психічному і соціальному відношенні:
· Зростає контроль кори головного мозку над інстинктами та емоціями (відбувається гальмування) можливість управління своїми емоціями.
· Зникають попередні дитячі інтереси, з’являються нові.
· Виникає в деяких учнів прагнення до самостійності й властивих дорослим форм поведінки.
· Діти цього віку потребують особливої уваги до себе.
Труднощі в їх вихованні зникають, коли батьки (вчителі) враховують нові потреби і запити дитини. Молодший підліток – допитлива, активна, різка, діяльна, галаслива й емоційна дитина, яка прагне до всього нового й незвичного. Під впливом складнішого змісту навчання в 5-му класі відбуваються зміни в навчальній діяльності підлітків. Вони частіше висловлюють сумніви, ставлять запитання, висувають гіпотези, вступають в суперечки, вимагають додаткових доказів. Їх інтелектуальний (розумовий) розвиток значно випереджає їхній досвід.

Вкладення