• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Поетична сторінка

Не брат ти-Каїн!

А пам’ятаєш , ми браталися з тобою?
Пліч-о-пліч йшли назустріч ворогам.
Був сповнений я вірою святою
У нашу єдність. А тепер?! Я сам…
Ти пам’ятаєш,як один на двох нам
Подарувала мати оберіг?
З тобою разом ми були навпроти,
Переступивши батьківський поріг.
Ми стали вільними, дихнули в повні груди.
Та не зламалась дружба ні на мить.
Так думав я…А що казали люди?!
Згадаю-серце плаче та щемить.
Ти сильний,брате,став і загордився,
Перетворилось серце на шмат скла.
Благаю тебе слізно: «Схаменися!»
Ти хочеш Київ?Але ж в тебе є Москва…
Що ще потрібно? Степ, Дніпро,Полісся?
Можливо,ще каштанів білий цвіт?
Я лиш учора із колін підвівся,
А ти знов обриваєш мій політ.
Ну добре!Рви,стріляй, дери на шмаття!
Я весь у ранах,та замало знов?
Розпалиш на кістках моїх багаття,
А я ще мрію про братерство та любов.
«Не брат ти-Каїн!»-плаче в грудях серце.
Слова зірвались,на обличчі страх.
Стріляєш мені в спину і смієшся -
Стікаю кров’ю в тебе на очах.
Зірвався подих з уст моїх,як птиця,
Зустрілися очима ми без слів.
І знову заряджаєш ти рушницю…
Ти вбив мене…Мій Брате ,ти цього хотів?


Випускниця 2015 року Сенчанської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Лохвицького району Полтавської області
Клімова Алла

Кiлькiсть переглядiв: 259

Коментарi